Skip to content
  • Головна
  • Інформація про Лозівський центр професійної освіти
    • Колектив
    • Досягнення Лозівського центру професійної освіти
    • Історія
    • Ліцензія
    • Звіт директора про виконання умов контракту
  • Абітурієнту
    • Документи для вступу
    • Запрошуємо на навчання
  • ЗНО-НМТ
  • Новини
  • Контакти
  • Дистанційне навчання
  • Електронні підручники
  • Розклад
  • Все про карантин
  • Безоплатна правова допомога
  • Наші випускники-ГЕРОЇ-захисники УКРАЇНИ
    • ВОНИ-НАШ БІЛЬ І ГОРДІСТЬ
  • Центр професійного розвитку кар`єри та бізнесу учнівської молоді
  • ЯКІСТЬ ОСВІТИ
  • Атестація педагогічних працівників
    • Критерії оцінювання педагогічної діяльності педпрацівників
    • Кваліфікаційні вимоги
    • План підвищення кваліфікації педагогічних працівників Лозівського центру професійної освіти Харківської області на 2024 рік
    • Положення про атестацію педагогічних працівників
    • Заява на позачергову атестацію
    • Про створення атестаційної комісії І рівня при Лозівському центрі професійної освіти Харківської області
    • Рішення атестаційної комісії від 10.10.23р. Витяг з протоколу № 2. Затвердження списків педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації у 2024 році; графік роботи атестаційної комісії
    • Рішення атестаційної комісії від 10.10.24р. Витяг з протоколу № 2. Затвердження списків педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації у 2025 році; графік роботи атестаційної комісії
  • Дія.Цифрова освіта
  • ПРОЗОРІСТЬ ТА ІНФОРМАЦІЙНА ВІДКРИТІСТЬ ЦЕНТРУ
    • Статут Лозівського центру професійної освіти Харківської області
    • Ліцензії на провадження освітньої діяльності
    • Атестація Центру
    • Структура та органи управління центру
    • Кадровий склад центру згідно з ліцензійними умовами
    • Освітні програми
    • Ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються в Лозівському ЦПО
    • Мова освітнього процесу
    • Вакансії
    • Матеріально-технічне забезпечення Лозівського ЦПО
    • Гуртожиток
    • Моніторинг якості освіти
    • Річний звіт про діяльність Лозівського ЦПО
    • Правила прийому на 2025 навчальний рік
    • Умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами
    • Розмір плати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти
    • Перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати
    • Правила поведінки здобувачів освіти в Лозівському ЦПО
    • План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу(цькуванню) в центрі
    • Порядок подання та розгляду(з дотриманням конфіденційності)заяв про випадки булінгу(цькування) в центрі
    • Порядок реагування на доведені випадки булінгу(цькування) в центрі та відповідальність осіб, причетних до булінгу(цькування)
    • Правила призначення та виплати стипендії учням
    • Кошторис і фінансовий звіт
    • Інформація про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством
    • Протокол вибору підручників
  • Академічна доброчесність
  • НАМ 50 РОКІВ
  • ЩЕПЛЕННЯ
  • КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ ЦЕНТР
    • Нормативно-правове забезпечення
    • Контакти, інформація
    • КУХАР
    • КОНДИТЕР
    • МАЙСТЕР З ПОШИТТЯ ОДЯГУ
    • ЕЛЕКТРОЗВАРНИК НА АВТОМАТИЧНИХ ТА НАПІВАВТОМАТИЧНИХ МАШИНАХ
    • ВЕРСТАТНИК ШИРОКОГО ПРОФІЛЮ
  • Співпраця з інститутом професійної освіти НАПН України
  • ГРАНТИ ТА ДОНОРСЬКА ПІДТРИМКА

Домашня сторiнка » 23 серпня

23 серпня

День Державного Прапора України

День Державного Прапора
Державний Прапор України — прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.
У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.
Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії.
22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 — в Карпатській Україні. У період 1917 — початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.
Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як едінонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру — синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку — жовтий колір.
24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.
У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Зараз відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року.
(Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово «хохол» монгольського походження і складається з двох частин: «хох» — синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) — жовтий.
************************************************************************************************

День міста Харків

Вітаємо з Днем міста Харків

День міста Харків відзначається 23 серпня.
Харків — великий науковий, індустріальний, транспортний і студентський центр України. Другий, після Києва, культурний центр України.
Засновником міста вважається міфічний козак XVI — початку XVII століть чи навіть XVIII століття — Харько. Назва міста пішла від річки Харків, назва якої вже була присутня між 1553 і 1627 роками на царській карті Велике Креслення.
Сучасне місто виникло на плато вододілу річок Харків і Лопань на місці зруйнованого давньоруського городища — спочатку як невелика фортеця Московської держави для захисту кордонів від набігів кочівників в 1767-1773 роках.
1651 рік — дата на прапорі Харківського козачого полку.
Близько 1669 року Харків одержав назву «полкового міста Харківського козачого полку». З моменту заснування Слобідської губернії в 1765 році — губернію.
У 1780-1796 — центр Харківського намісництва. Протягом XVIII-XIX століть — торговий, культурний і промисловий центр Слобідської України.
До 1837 року у Харкові налічувалося понад сімдесят промислових підприємств: млинів, салотопок, винокурних і шкіряних заводів.
У 1789 р. у Харкові відкрився перший на Україні стаціонарний театр, в 1805 — другий на нинішній території України університет, у 1885 — технологічний інститут, зараз — НТУ «Харківський політехнічний інститут», у 1912 — Вищі комерційні курси — Харківський комерційний інститут.
З 1918 по 1919 рік Харків був столицею так званої «Донецько-Криворізької республіки» у складі РРФСР, однак московським окупантам так і не вдалося кардинально змінити етноприналежність даної території і з 1919 по 1934 місто стало столицею Української Радянської Соціалістичної Республіки.
У 1946 році, після закінчення Другої Світової, був прийнятий новий генеральний проект планування і реконструкції міста.
У 1965 році в місті було 2250 вулиць, провулків і площ.
Міста обласного значення Харківської області: м. Ізюм, м. Куп’янськ, м. Лозова, м. Люботин, м. Первомайський, м. Чугуїв.
Міста районного значення Харківської області: м. Балаклея, м. Барвінкове, м. Богодухів, м. Валки, м. Вовчанськ, м. Дергачі, м. Зміїв, м. Красноград, м. Мерефа, м. Південне.

Post navigation

Попередня стаття:

19 серпня

Наступна стаття:

24 серпня

  • Головна
  • Інформація про Лозівський центр професійної освіти
    • Колектив Лозівського центру професійної освіти Харківської області
    • Історія
    • Досягнення Лозівського центру професійної освіти
    • Ліцензія
  • Абітурієнту (профорієнтація)
    • Запрошуємо на навчання
    • Документи для вступу
  • Виховна робота
    • Гуртки
    • Гуртожиток
    • Конкурси
    • Оздоровлення учнів
    • Поради батькам
    • Психологічні поради
    • Самоврядування
    • Fake.Busters /Мисливці за фейками
    • Соціальний захист
    • Національно-патріотичне виховання учнів
    • Художня самодіяльність
  • Навчально — виховний процес
    • Розклад
    • Навчально-виробнича робота
    • Виробниче навчання і виробнича практика
    • Роботи учнів
    • Спортивна робота
    • Олімпіади з предметів
    • Конкурси фахової майстерності
    • Контроль навчання учнів
    • Робота з обдарованими учнями
    • Банк обдарованих учнів
    • Конкурси
  • Навчально-матеріальна база
    • Бібліотека
  • Цивільний захист
  • Публічна інформація
  • PISA-2018
  • ГО «Ла Страда-Україна»
  • Профілактика булінгу (цькування)
  • Віртуальний методичний кабінет
  • Науково-методична тема центру
© 2025