Корисні посилання щодо допомоги та підтримки в ситуаціях насильства, торгівлі людьми, складних життєвих обставин

 

1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно), Messenger @childhotline.ukraine, Instagram @childhotline_ua, Telegram @CHL116111.

2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).

3. Поліція: 102.

4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.

5. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з батьками (https://secrets.1plus1.ua/).

6. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73 33.

7. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медикопсихологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.

8. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.

9. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0 800 505 085.

10. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.

11. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього насильства – 15 47.

12. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини: (044) 255 76 75.

13. Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26 (ez@eo.gov.ua, https://eo.gov.ua/).

14. «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству (https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines).

15. Національна «гаряча лінія» з питань наркозалежності та ЗПТ: 0 800 507 727.

16. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх до молоді), supportME (від фахівців).

17. Уповноважений Президента України з прав дитини (044) 255 76 75.

18. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00, сб. з 10:00 до 18:00).

19. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.

20. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. - сб. з 09:00 до 18:00).  

21. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0 800 211 444.

22. Гаряча лінія з профілактики суїцидів (https://lifelineukraine.com/).

23. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний багатоканальний номер: 0800 50 18 92. 24. Платформа «Мені здається» (https://nachasi.com/2021/02/05/platform-itseems-to-me/).

25. Платформа «Розкажи мені» (https://tellme.com.ua/).

26. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді (https://t.me/poruch_me).

27. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн (https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r).

28. За підтримки Національної психологічної асоціації психологиволонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у будь-який час доби) (https://bit.ly/3QLUdwO).

29. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію, за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).

30. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини (https://bit.ly/3OzJm6Z).

31. Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і дітей (https://t.me/s/pidtrumaidutuny).

32. Онлайн-платформа «Аврора»: консультування постраждалих від насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога» (https://rozirvykolo.org/mental-support/).

33. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому потребу: УкрЄдність (https://ukr-ednist.com.ua/).

34. Група психологічної підтримки «Разом» (https://razom.live/).

35. Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського ветеранського фонду (УВФ): +38 (067) 400 46 60 (пн. - нд. з 10:00 до 20:00), сайт Фонду (https://veteranfund.com.ua/).

 

 

 

 

Корисні посилання щодо допомоги у разі кібербулінгу

 

1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді за номерами: 0 800 500 225 або 116 111.

2. Поліція (кіберполіція) за номером 102 (повідомити про кібербулінг).

3. Чат-бот Stop Sexting (якщо шантажують в Інтернеті і вимагають контент сексуального характеру).

4. Youtube.com/Stop Sexting Ukraine.

5. Інтернет-платформа «Бийся як дівчина» (https://www.instagram.com/flg_ua/).

 6. База даних жіночих організацій (http://portal.uwf.org.ua/).

7. Організація ЮрФем (доступна та якісна правова допомога в Україні)(http://jurfem.com.ua/en/home-page-2/).

8. Організація Teenergizer – консультації за принципом «рівний-рівному» або з психологом безкоштовно і конфіденційно (https://teenergizer.org/consultations).

 9. Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті: 15 45 (далі обрати «3»).

 

 

Куди потрібно звертатися за допомогою тим, хто перебуває за кордоном

 

1. Дитяча гаряча лінія 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного, анонімно, консультації українською мовою). Лінія працює в країнах: Естонія, Данія, Кіпр, Азербайджан, Іспанія, Словаччина, Словенія, Сербія, Румуні, Португалія, Польща, Молдова, Мальта, Литва, Латвія, Угорщина, Фінляндія, Чехія, Болгарія, Хорватія, Албанія.

2. Національна гаряча лінія для дітей та молоді, яка працює в Україні, через соціальні мережі (конфіденційно, цілодобово). Інстаграм: childhotline_ua; телеграм: CHL116111; фейсбук: @childhotline.ukraine

3. Поліція, за єдиним номером служби екстреної допомоги: 112 (для країн Європейського Союзу: Австрійська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Грецька Республіка, Королівство Данія, Республіка Естонія, Республіка Ірландія, Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Республіка Кіпр, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Республіка Мальта, Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Польща, Португальська Республіка, Румунія, Республіка Словаччина, Республіка Словенія, Республіка Угорщина, Фінляндська Республіка, Французька Республіка, Республіка Хорватія, Чеська Республіка, Королівство Швеція.)

 

 

 

Спеціально для підлітків, чий психологічний стан постійно змінюється через війну, було оновлено платформу «Не дрібниці». Тут діти зможуть розібратися у власному емоційному стані, підтримати своє ментальне здоров’я та отримати фахові психологічні консультації.

 

 

 

«Не дрібниці – це проєкт про емоції та почуття, які охоплюють і пригнічують підлітків через переїзд в іншу країну чи місто, через сум за друзями, через постійні переживання за власне життя і життя рідних.

Проєкт розкаже, що будь-які зміни в емоційному стані через непростий час не варто знецінювати, замовчувати або ігнорувати. А ресурси проєкту допоможуть зрозуміти ці емоції та знайти їм вихід.

У чат-боті проєкту можна пройти попередній чек-ап емоційного стану та визначитись із проблемою, що хвилює. Бот також запропонує корисні тематичні матеріали або сесію з психологом/-инею. Розмова відбувається безпосередньо у чаті, безкоштовно та анонімно.

Окремий компонент проєкту – освітній. Прямо у чат-боті є вправи на заспокоєння, що допоможуть впорядкувати думки, а на сторінці інстаграм – регулярні прямі ефіри з психологами/-инями на теми, що хвилюють.

На сайті замість довгих лонгрідів – картки-гайди, які коротко та доступно розкривають важливі питання.

 

Активне посилання сайту:

https://www.notrivia.com.ua/

 

Посилання групи у соціальній мережі Instagram 

https://www.instagram.com/no_trivia_/

 

 

 

 

Потреба в безпеці – природня для людини, і говорити про свої відчуття – це також нормальна реакція.

 

Практикуючий психолог Лейла Гасанова пояснює, що ключова мета агресора – викликати паніку серед населення. Але піддатися паніці – це найгірше, що можна наразі зробити. Лейла пропонує декілька порад самодопомоги:

1. Зверніться до дихотомії контролю – це поділ речей на підконтрольні нам і ті, на які ми не можемо вплинути. Слід продумати кілька алгоритмів дій для різних варіантів розвитку ситуації – це допоможе позбавитися панічної поведінки і додасть впевненості.

2. Не позбавляйте себе речей, які приносять задоволення, нехай навіть маленьке, що допоможе заспокоїтись. Це може бути читання книги, малювання, перегляд гарного фільму, або зайняття хобі.

3. Робіть фізичні вправи. Фізичне навантаження дозволяє виробляти більше серотоніну та сприяє кращому сну. Чим більше ми боїмося, тим більше витрачаємо ресурсу на подолання порогу тривоги. Хороший сон, ситість та фізичне навантаження – це запорука стресостійкості.

4. Дозуйте отримувану інформацію. Оберіть кілька офіційних джерел та ЗМІ, яким ви довіряєте, оцінюйте отриману інформацію тверезо і робіть паузи у процесі читання новин. Паузи на фізичну активність, їжу, хобі тощо.

5. А головне – не залишайтеся сам на сам із власними переживаннями. Якщо є така можливість, об’єднайтеся із сім’єю та рідними, діліться своїми почуттями і спільно слідуйте порадам 1-4. Або звертайтесь до практичного психолога центру у телеграм-каналі чи за електронною адресою praktpsi.lozcentr2021@gmail.com.

 

Бережіть себе та близьких. Все буде добре!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ

 

Із першого вересня діти України повертаються до навчання у дистанційному форматі. Навчання в таких умовах – це новий виклик для всіх учасників навчально-виховного процесу.

В цілому дотримання деяких рекомендацій повинно полегшити адаптацію здобувачів освіти до навчального процесу у новому році.

Як і під час карантинних заходів, ми не забуваємо, що одне із правил – це виконання певного графіку розпорядку дня: час для навчання, час для відпочинку тощо. З обов’язковим дотриманням сповіщень про повітряну тривогу й виконанням дій щодо збереження й захисту життя!!!

Розподіляйте час знаходження протягом дня за комп’ютером (телефоном, ноутбуком), тобто якщо ви навчаєтесь за допомогою електронних засобів то відпочивати бажано без них. Підтримуйте контакти із друзями, близькими, родичами. Беріть участь у домашніх справах, по можливості допомагайте тим, кому необхідна ваша поміч. Спробуйте виділити час для читання книжок, зайняття хобі, фізичної активності тощо, це допоможе вам відволіктись та знизити стрес. Намагайтеся регулярно і якісно харчуватися, гарно висипатися. Адже сон – базова потреба організму. Навіть під час війни їм не можна нехтувати.

При сильному емоційному збуджені та тривозі – контролюйте  дихання. Можна застосовувати так зване дихання за квадратом: 3-4 секунди глибокий вдих носом, 3-4 секунди затримка дихання на вдиху, 3-4 секунди глибокий видих ротом та 3-4 секунди затримка дихання на видиху. Тривалість можна змінювати, важливо, щоб вам було комфортно дихати.

Є простіший варіант дихальної практики. Глибоко вдихайте через ніс та у 1,5-2 рази довше повільно видихайте через рот. Це активує парасимпатичну нервову систему, яка відповідає за заспокоєння організму.

Також багато з нас помічає, що у стресових ситуаціях людям пропонують випити води. Але й тут також треба врахувати, що й воду слід пити правильно. Наприклад, півсклянки води слід випивати дуже маленькими ковтками і при цьому не забувати глибоко та повільно дихати, як вказано у попередньому методі.

Батькам для дітей: «бути поруч» (ми є головним джерелом підтримки для наших дітей), «бути прикладом» (стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову), «спілкуватися», «задіювати» (ми маємо жити, що б не було – ми маємо жити. «Пережити війну»  це те, що нам ще треба буде зробити. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…), «відновлюватися» (мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербанк»:).      

 

Посилання на корисні  матеріали:

 

«Психологічна підтримка в умовах війни»

https://dovidka.info/psyhologichna-pidtrymka-v-umovah-vijny/

 

Посібник «КОЛИ СВІТ НА МЕЖІ ЗМІН: СТРАТЕГІЇ АДАПТАЦІЇ. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни»

https://drive.google.com/file/d/1r0qbJVj-lXfSjLtvzvJDeicK5YFI6wZL/view